День студента в академії

Ось і пройшов міжнародний день студента. Це свято завжди дуже швидко і весело минає, залишаючи лише приємні спогади. Для декого воно було першим, для декого – останнім, тож здійснимо маленький екскурс в недалеке минуле.
День розпочався в підвищеному настрої, всі були дуже збуджені і веселі, можливо, тому що пар ніхто не відміняв, а, можливо, тому що всі думками перебували десь далеко на майбутньому святкуванні з нагоди свята.
Вже стало доброю традицією влаштовувати в нашій академії КВК на день студента. Концерт розпочався з привітального слова проректора по виховній роботі Гріха Сергія Володимировича та вручення медалей та грамот активістам самоврядування в нашій академії. Після офіційної частини та музичних привітань розпочалось справжнє дійство. Температура у святковому залі почала підніматись з появою команд КВК на сцені, та з кожним наступним їх виступом. Безперечно, кожна з трьох команд попрацювала на славу, адже втриматись від сміху було просто неможливо. На мою думку, ветерани КВК – команда “КПП” була найкращою, хоча і “Антиботан”, і “No comments” порадували своєю активністю і жартами.
Після концерту почалось найцікавіше – безпосереднє святкування. В гуртожитку №2 для всіх бажаючих було організовано караоке, на якому кожен мав можливість продемонструвати свій талант і просто повеселитись в теплій дружній атмосфері. Якщо чесно, то все було б прекрасно, якби не ліміти часу, адже о 21.00 всі веселощі закінчились і щаслива юрба розійшлась по кімнатам. На мою думку, такі заходи повинні проводитись не тільки в свята, тому що вони дуже потрібні нашій молоді, адже кожен має можливість поспілкуватись в неформальній обстановці і просто добре провести час.
На цьому вечір не закінчився, адже попереду чекали нічні дискотеки, переповнені молоддю. Ті, кому все ж таки пощастило потрапити на одну з них змогли насолодитись музикою і вдосталь натанцюватись.
Деякі курсанти святкували групами, що, я вважаю, є найкращим способом провести день студента так, щоб він по-справжньому запам’ятався на довгі роки.
І знову робочий тиждень, лекції, семінари – сумна одноманітність. І тільки спогади про добре проведений час ще довго будуть зігрівати кожного. Тож бережіть цей золотий час, адже він триває зовсім недовго – всього 5 років, а ще скільки треба встигнути!