Четверг, 02.05.2024, 09:45
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории раздела
Номер №1 март 2005 [14]
Газета №2 апрель2005 [8]
Газета №3 сентябрь 2005 [11]
Газета №4 октябрь 2005 [7]
Газета №5 декабрь 2005 [6]
Газета №9 июнь2006 [21]
Газета №10 сентябрь 2006 [12]
Газета №11 октябрь 2006 [8]
Газета №12 ноябрь 2006 [10]
Газета №6 февраль 2006 [2]
Газета №7 март 2006 [9]
Газета №13 декабрь 2006 [9]
Газета №14 февраль 2007 [10]
Газета №8 апрель 2006 [10]
Март 2008 №18 [3]
АМСУ май 1012 [6]
Газета Академия - АМСУ
Поиск
Наш опрос
Хтели бы работать на таможне?
Всего ответов: 281
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Теги
EUBAM (3)
Полезность
Сайт клуба "Менеджер"
Главная » Статьи » Газета "Академия" » Газета №14 февраль 2007


Людина номера

Людина номера

Вже традиційною для нашої газети стала рубрика «Людина номера», але напередодні улюбленого свята всіх закоханих - Дня св. Валентина – ми вирішили розширити її кількома ексклюзивними інтерв’ю. Отже, знайомтеся: пари номера – родини Лиховід та Маліна.
Лиховід Віталій та Євгенія (до одруження Васильківська)
Курсанти п’ятого курсу економічного факультету (група ЕМ02-1). Сімейний стаж - трохи більше п’яти місяців.
Кореспонденти: Скільки часу ви вже разом?
Родина Лиховід: Одружилися ми 2 вересня 2006 року, але разом – вже більше чотирьох років.
(Як зізналися нам Євгенія та Віталій, навчаючись в одній групі, майже півроку вони не помічали один одного, але випадкова зустріч на дискотеці зародила між ними ніжні почуття. – Кореспонденти)
Кореспонденти: На скільки відповідальним для вас був цей крок – узаконенння відносин? Чи не було відчуття страху перед невідомим сімейним життям?
Родина Лиховід: Ні, зовсім не було страшно. Ми готувалися до весілля, усвідомлюючи на скільки це відповідальний для нас крок, чекали цієї події з нетерпінням.
Кореспонденти: Чи важко було після весілля влаштуватися в гуртожитку? Чи не було якихось перешкод?
Родина Лиховід: Від нас вимагалося написати лише заяву, після чого ми були поселені разом до гуртожитку без жодних перешкод.
Кореспонденти: А як щодо працевлаштування? Як вирішилося це питання?
Віталій: Поїдемо до мене (Віталій родом зі славного Закарпаття, Євгенія – з Дніпропетровська – Кореспонденти) – в Чоп!
Євгенія: Як заведено – дружина слідує за чоловіком (Євгенія посміхається).
Кореспонденти: Як відбулося святкування Дня святого Валентина? Щось змінилося?
Родина Лиховід: Цього року ми святкували разом з родиною Янчу. Було дуже весело. Але взагалі було важко обрати один одному подарунки, адже за чотири роки зустрічань ми передарили майже всі традиційні. Зараз вони набувають більш практичного характеру (червоні троянди в кімнаті – символ кохання – одразу ж привернули нашу увагу - Кореспонденти).

Маліна Максим та Оксана (до одруження Гринько)
Маліна Максим – в минулому курсант економічного факультету АМСУ. Оксана – славна, світла людина, курсант економічного факультету (група М02-1 (магістри)). Сімейний стаж – трохи більше чотирьох місяців.
На жаль, зараз вони проживають окремо, але для справжнього кохання відстань – не перешкода. Вони навчилися чекати один одного. Максим як справжній чоловік забезпечує свою молоду сім’ю матеріально, паралельно навчаючись заочно, а Оксана – духовну сторону їх відносин.
На питання кореспондентів люб’язно відповіла Оксана.
Кореспонденти: Скільки років ви вже разом? Коли одружилися?
Оксана Маліна: Ми одружилися 7 жовтня 2006 року після двох з половиною років зустрічей. Ми з Максимом були з одного потоку. Познайомилися в гуртожитку завдяки спільним друзям. Спочатку ми були лише друзями. Але на мій День народження разом з шикарним букетом білих троянд він подарував мені й своє серце.
Кореспонденти: Оксана, яким було освідчення? Чи було це для тебе несподіванкою – пропозиція руки та серця?
Оксана Маліна: Одного дня він зізнався мені у коханні та сказав, що хоче провести решту життя разом зі мною. Мене це зізнання дуже вразило, хоч я про це давно вже здогадувалася.
Кореспонденти: Наскільки нам відомо, ви з Максимом з різних міст, більш того, з різних кінців України. Чи важко було вирішити питання з розподілом?
Оксана Маліна: Так. Максим з Луганської області, а я – з Чернігівської. Так як Максим не є працівником митниці, певні проблеми з розподілом виникали. Але завдяки розумінню з боку комісії, моє питання вирішилося позитивно. Тепер я їду в Луганськ до чоловіка.
Кореспонденти: На скільки важко було зустрічати День закоханих порізно?
Оксана Маліна: Нелегко! Дух цього свята налаштував на романтичні почуття, навколо було безліч пар, які дарували один одному ніжні слова та поцілунки. Але завдяки мобільному зв’язку та силі кохання відстань між нами була непомітна. Крім того, це таке специфічне свято, яке можна влаштовувати кожен день, було б лише бажання.
Кореспонденти: Оксана, у Вас є унікальна можливість привітати Вашого коханого та читачів «Академії». Що Ви їм побажаєте?
Оксана Маліна: Своєму коханому чоловіку я хочу сказати, що я його дуже люблю і що для мене він найкращий у світі. А всім читачам «Академії» бажаю ніжного, світлого, взаємного кохання. Кохайте та будьте коханими.
Азадова Т., Кулик Г.(М04-1)

Категория: Газета №14 февраль 2007 | Добавил: boss (07.03.2008) | Автор: Азадова Т.
Просмотров: 1018 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Таможня дает добро © 2024
больше новостей в газете а также новости