Політична ситуація

Сьогодні складно знайти більш гострі теми для обговорення, ніж дискусії з приводу визначення стратегічних пріоритетів зовнішньої політики України. Питання взаємовідносин „Україна – НАТО” і ставлення громадян України до Північноатлантичного альянсу викликає суперечки на різних рівнях і серед різних верств населення. Характерною рисою таких дискусій є недостатня інформованість суспільства щодо співпраці нашої держави з міжнародними організаціями, неадекватна оцінка пріоритетів інтеграції. Це пов’язано із нав’язуванням суспільству політичними силами своєї ідеології, несумісної із аналізом наслідків різних варіантів „поведінки” України на міжнародній арені.
„Подолання стереотипів щодо НАТО – шлях до євроатлантичного майбутнього України” – такою були назва, мета чи то навіть девіз круглого столу, що проходив 20 лютого 2007 року у Національному гірничому університеті (м. Дніпропетровськ). Організатори заходу – Інститут трансформації суспільства (м. Київ), Громадська ліга України – НАТО, Дніпропетровська обласна державна адміністрація. У дискусії брали участь представники посольств іноземних держав в Україні, МЗС України, керівники Дніпропетровської обласної держадміністрації, обласної та міської рад, представники наукових кіл, студенти, ЗМІ.
До участі в круглому столі запросили і представників Академії митної служби України, зокрема, місію „долання стереотипів” виконували наукові співробітники кафедри „Менеджменту ЗЕД” проф. Петруня Ю., доц. Літовченко Б. В., доц. кафедри соціально-політичних дисциплін Шуляк С. В., а також 11 курсантів з економічного і юридичного факультетів. (Проф. Ю. Петруня виступив із доповіддю „НАТО: стратегічні шанси та ризики для України”).
Не ставлячи за мету вдаватися в аналіз плюсів та мінусів можливого вступу України до НАТО (в силу своєї некомпетентності, а також недоцільності розпочинати заполітизовану на даний час тему для дискусії), хочу торкнутися деяких організаційних моментів проведення подібних заходів. Думаю, наші курсанти / студенти пам’ятають конференцію на тему НАТО, що проходила в АМСУ у травні минулого року (тоді, як і цього року, одним із організаторів заходу був директор Центру інформації та документації НАТО в Україні пан Мішель Дюре). Хоча ціль обох заходів була практично однаковою – інформування про діяльність військово-політичного блоку, способи її реалізації відрізнялися. Але в чомусь вони схожі.
Суспільство готують до референдуму. Проведення конференцій, круглих столів на тему євроатлантичної інтеграції не слід розглядати як одиничні явища. Цілком імовірно, що у нашому вузі такі заходи проводитимуться частіше. І якщо у минулому році складно було визначити мету його проведення, то на прикладі круглого столу можна говорити про створення в Україні системи інформування громадськості щодо євроатлантичного курсу і підготовку суспільства до референдуму.
Студентська молодь як мультиплікатор ідей. Заходи з інформування громадськості найкраще проводити у вищих навчальних закладах. Приклад минулорічного заходу в АМСУ для нашої невеликої слухацької аудиторії показав, що виділення коштів на круглі столи спрямоване на перспективу. Студентство – особливе суспільне середовище, в якому будь-яка інформація надзвичайно швидко розповсюджується, аналізується і призводить до миттєвої і часто дуже бурхливої реакції.
Вміння слухати і можливість бути почутим. Минулорічна конференція в АМСУ проходила у ввічливих тонах зі сторони її учасників (тобто, професорсько-викладацького складу – науковців, і курсантів АМСУ - студентства) по відношенню до організаторів, причому з нашої сторони (студентства) було бажання отримати об’єктивну інформацію, в той час як організаторам було важливо почути акценти, присутні в наших дискусійних питаннях (хоча ми і не отримали відповідей на всі питання). Під час круглого столу слід було чекати дискусії – її не відбулося. Причина – представники запрошених політичних партій не чули, а точніше, не хотіли чути думку науковців. В результаті розмова виявилася безпредметною, заполітизованою і такою, що залишила нас, студентів, без будь-якої інформації для роздумів.
Доцільність проведення круглих столів – за можливості наукового діалогу між громадськістю і представниками наукових кіл. Іншим словом, завдання щодо інформування населення повинні виконувати ЗМІ разом з науковцями.
Кінцева мета. Потрібно зрозуміти одне – абсолютної правди не існує. Тому бажання знайти інформацію, осмислити її і взяти щось для себе – це те, що залежить від кожної людини особисто. Перевага нашого вузу очевидна - ми, курсанти, більш-менш позбавлені негативного впливу політичних подій на своє середовище - це є передумовою для того, щоб ми навчилися думати не емоціями, а розумом.

Погляд економіста на питання взаємовідносин України і НАТО.
Доц. кафедри „Менеджмент ЗЕД” Літовченко Б. В.
- Сьогодні часто ототожнюють поняття „євроінтеграція” і „євроатлантична інтеграція”. Чи існує між ними різниця?
- Ці поняття далеко не тотожні, хоча у більшості випадків люди розуміють під ними співпрацю з ЄС і США. Суттєва різниця між термінами у тому, що євроінтеграція є поступовим приєднанням до ЄС як економічного союзу, у той час як НАТО (євроатлантична інтеграція) – це військово-політичний союз, із наголосом на слові „політичний”.
- Коли ми обговорюємо інтеграційні процеси, нас насамперед цікавлять економічні ефекти. Які переваги несе Україні вступ до НАТО?
- Серед переваг – бажаний приплив інвестицій із-за кордону. Приклад приватизації „Криворіжсталі” показує, що сьогодні в Україні існують ризики для іноземних інвесторів. Сама ж належність до НАТО зумовлює стабільність і дотримання певних правил гри в регулюванні економіки.
- Чи можна підмінити вигоди від інтеграції в ЄС членством у НАТО?
- Не слід порівнювати ЄС і НАТО. Членство в ЄС зумовлює певну втрату національного суверенітету на користь колективної безпеки, у той час як НАТО – ні. Але можна навести приклади країн, які сьогодні є членами ЄС, але не вступають у НАТО, зберігаючи свій історичний нейтралітет: Австрія, Фінляндія, Ірландія, Швеція. Тобто, підтримувати партнерські відносини можна і не вступаючи до НАТО.
- Можна сказати, що Ви бачите більше плюсів чи мінусів від вступу України до НАТО?
- Ні. Засновниками НАТО були 12 країн, за останні ж десять років кількість членів зросла до 26 країн – за рахунок „молодших братів і сестер”. В одній великій сім’ї діти підпорядковуються інтересам старших. Ознакою теперішніх дискусій відносно плюсів і мінусів членства в НАТО є відсутність найпростішого аналізу вигод та ризиків, а також врахування досвіду інших країн. Так, за роки вступу Польщі до НАТО її зовнішньоторговельний обіг значно збільшився, але за рахунок модернізації і продажі зброї у країни, що розвиваються. Сьогодні у Польщі розглядається тендерів на розвиток інфраструктури на суму 569 млн. $, хоча ці проекти розробляються резидентами інших країн-членів НАТО. При цьому „плата” за членство в НАТО складає 26 млн. $ за рік.
- Останнім часом активізувалося проведення круглих столів на тему НАТО у вузах, прикладом чого є минулорічна травнева конференція в АМСУ. Чи дають такі заходи позитивний ефект для інформування населення?
- Щодо круглого столу в гірничому університету – це яскравий приклад того, як не потрібно проводити подібні заходи. Не можна запрошувати різношерсту публіку із представників політичних партій, діаметрально протилежних за своїми поглядами щодо обговорюваних питань. Проявилася слабкість окремих експертів у їх оцінках шансів і ризиків інтеграції. Щодо необхідності круглих столів з метою інформування населення, то це є об’єктивним процесом хоча б тому, що заходи фінансуються, гроші потрібно „відробляти”. Питання в тому, яким буде результат. А результат такий, що він приходить з часом. З цього приводу Мішель Дюре висловив слушну думку, що сьогодні мова іде не про вступ України до організації, а про прагнення налагодити однакове розуміння категорії колективної безпеки.
- Чи відбулася реалізація задуму круглого столу – стирання стереотипів щодо НАТО? Вам не здалося, що у самій назві заходу були присутні провокаційні елементи?
- Стирання стереотипів – слова, наповнені конкретним змістом. Справа в тому, що питання вступу до НАТО буде вирішуватися не сьогодні і навіть не нашим поколінням, а вже вами, молоддю, коли менталітет української нації наблизиться до рівня європейської культури. Ставлення людей мого покоління до іноземців сильно відрізняється від вашого, а ось добре це чи ні – складно сказати однозначно. Приймаючи західні цінності як ідеал, молоде покоління може втратити своє самовизначення, що призведе до втрати економічної і політичної незалежності України. Наша країна впродовж 400 років не була самостійною, а це наклало певний слід на нашому самоусвідомленні як народу, яким завжди хтось повинен керувати. Ось і сьогодні ми стоїмо перед вибором – „рухатися” в Росію чи в Європу. На мою думку, для вирішення цієї дилеми потрібно самим набрати таку швидкість розвитку, яка дозволила б нам заскочити у потяг, яким їде Європа. Ресурси для цього ми повинні шукати на своїй землі. Насправді наша країна найбагатша у світі, у нас є реальні матеріальні цінності – прісна вода і чорна земля...

Погляд політолога на питання взаємовідносин України і НАТО.
Доц. кафедри соціально-політичних дисциплін Шуляк С. В.
- Чи є сьогодні для України реальним шлях євроінтеграції без вступу в НАТО?
- Коли мова йде про євроінтеграцію, маємо на увазі співпрацю з ЄС. Щодо євроатлантичної інтеграції, або вступу до НАТО, то до розгляду приймаємо також відносини зі США і Канадою. Більшість країн, які сьогодні входять до ЄС, є членами НАТО, тобто практично це є однією із передумов інтеграції в ЄС. З іншого боку, деякі країни об’єднаної Європи зберігають свій військово-політичний нейтралітет. На мою думку, для України сьогодні не є реальністю ні членство в НАТО, ні в ЄС. Так, формально такий розвиток подій можливий. Але вступити до НАТО простіше, ніж в ЄС, тому що життя в європейській спільноті передбачає дотримання певної системи стандартів.
- Сьогодні Росія виступає активним партнером НАТО, деякі експерти навіть говорять про те, що вона може вступити у цей військово-політичний блок. З іншого боку, недавно міністр оборони США однією із можливих загроз безпеці країни назвав Росію. Як узгоджуються між собою ці дві тези?
- Росія справді співпрацює з НАТО, навіть більш активно, ніж Україна, об’єктивно вступаючи в протиріччя із США. Я вважаю, що наш східний сусід навряд чи потрапить туди. А за тих протиріч, що виникають сьогодні між Росією і США, партнерство згортатиметься.
- Чи не здається Вам, що питання вступу України до НАТО є заполітизованим?
- Звичайно, так. Більшість населення навряд чи може об’єктивно оцінити ситуацію взаємовідносин України з НАТО, тому що люди радше орієнтуються на позицію політичних сил, які підтримують, аніж на прагматичний аналіз. Експерти також неоднозначні у своїх оцінках.
- Як вплине можливий вступ України до НАТО на геополітичний баланс у світі?
- На круглому столі представники НАТО наголошували на тому, що нікого не запрошують вступити до НАТО, тому що це є виявом доброї волі самих країн. Але, думаю, вони дещо злукавили. Відомий політолог ....... у своїй книзі „Велика шахівниця” пише про недопущення повернення України під вплив Росії, тому що тоді вона зможе кинути виклик США. Отже, вступ України до НАТО вигідний насамперед для Сполучених Штатів. Якщо НАТО розглядати як військово-політичний блок, який захищає Україну від воєнних загроз, то їх в України наразі не існує. Від тероризму НАТО реально також не захищає, а ось поставити Україну перед виникненням такої загрози може. В сучасних умовах швидкий вступ до НАТО підірве стабільність в Україні, за песимістичним розвитком подій – може розколоти її. Я вже не говорю про активний вплив зовнішніх сил на політичну стабільність. Тому ці процеси просто не треба провокувати. Сьогодні питання НАТО не є основним, яке стоїть перед нашим суспільством.
- Чи є сенс у проведенні круглих столів на тему євроатлантичної інтеграції?
- Це саме те, чим нам сьогодні потрібно обмежитися. Але такий формат, який був запропонований організаторами круглого столу 20.02.2007 р. у гірничому університеті, не потрібний нікому. Немає сенсу запрошувати політиків, які на темі НАТО будують свою ідеологію. Круглі столи – це заходи для експертів, учених і студентів.
Пасічник Т.(М04-1)