Ансамбль „Веселка” підкоряє Україну
Чудова і прекрасна наша рідна Україна. ЇЇ безмежні степи, широкополі лани, густі ліси і глибокі озера – все, що подарувала нам природа, зачаровує своєю унікальністю і неповторністю. Навіть проживаючи на Україні, не кожному вдається побачити її неосяжні простори, відкрити всю неповторність рідного краю.
Буковинський край славиться своєю мальовничою природою і добрими, щирими людьми, і саме там випала нагода погостювати ансамблю народного танцю „Веселка”.
Жодна річ не дається людині легко, так і у нас виникла досить велика кількість проблем і перешкод, щодо цієї поїздки, але ми всі їх зуміли подолали і нам все-таки вдалось поїхати до Чернівецького краю.
Буковина зустріла нас теплим сонечком і привітними усмішками людей, що було дуже приємно і радісно, особливо після 36 годин в дорозі. Нас приймав колектив народного танцю „Їзвораш”, за що ми йому безперечно дуже вдячні. Три незабутні дні пролетіли дуже швидко і насичено, і, навіть повернувшись звідти думками ще кожен з нас там, за сотні кілометрів, де залишились частинки наших сердець.
Хочеться якнайповніше передати все, що довелось мені побачити і пережити, щоб донести до кожного хоч частинку Буковини.
На вокзалі зустрічали нас керівники ансамблю „Їзвораш” , а також начальник пункта пропуску Вадул-Сірецької митниці. Поселили нас хоч і не в п’ятизірковому готелі, проте був як дах над головою , так і тепла постіль. Не встигли ми відпочити і відійти від потягу, як нам була вже організована екскурсія по визначним місцям краю. Спочатку ми поспілкувались з мером міста Глибока, що знаходиться в Чернівецькій області, а потім відвідали прекрасний музей, де дізнались про історію, обряди і звичаї місцевого населення, побачили вражаючу виставку писанок. Далі ми відвідали мальовничий куточок – село Біла Криниця, яке заворожило кожного з нас величною пам’яткою архітектури -Успенським старообрядницьким собором, від якого віяло великою духовністю і незрозумілою таємничістю. Собор пройшов випробування років, з 1908 року і до наших днів, залишившись прекрасною пам’яткою мистецтва для майбутніх поколінь. Безперечно цікавим і незабутнім стало те, що ми відвідали пункт пропуску „Порубне” Вадул-Сірецької митниці, що знаходиться на кордоні з Румунією. Там ми побачили випускників академії, що залюбки обмінялись з нами враженнями від роботи на митниці, а також самого Буковинського краю. Сам начальник люб’язно провів нам екскурсію по головним відділам пункта, розповів цікаві історії, а також ми відвідали магазин безмитної торгівлі.
Наш насичений день закінчився знайомством з колективом, що приймав нас. В привітному оточенні ми гарно поспілкувались і добре подружились.
Наступний наш день виявився ще більш насиченим і цікавим, адже в районному центрі Глибока був день міста, а також фестиваль козацького мистецтва, де ми були почесними гостями. Нас гостинно зустріли представники козацтва, почастували традиційною їжею. А вже ввечері ми вітали жителів міста на святковому концерті великою кількістю чудових танців і виступами наших прекрасних співаків Євсеєва Олександра, Ірини Бояджи і Романа Дулішковича. Тепло й привітно нас зустріла публіка, а після концерту в нашу адресу звучали щирі слова подяки від представників райдержадміністрації, і колективу було вручено грамоту за прекрасний виступ.
Останній день перебування на Буковині ми провели в Чернівцях. Місто вразило нас своєю чарівністю і вишуканістю, а особливо запам’ятався кожному Національний Чернівецький Університет, краса і витонченість якого назавжди залишиться в нашій пам’яті.
Закінчилась поїздка, ми повернулись додому, знову почались стандартні чорно-білі будні. Тільки зараз повністю усвідомлюєш, який чудовий і мальовничий край ми відвідали. Головне, що ця поїздка не пройшла марно для нашого колективу, адже саме за цей досить короткий час ми стали справжніми друзями, відкрили щось нове у кожному, взяли щось для себе.
Безперечно, хочеться висловити велику і щиру подяку керівнику ансамблю „Веселка” і просто прекрасній людині - Жиру Сергію Івановичу, без якого ця поїздка просто не відбулась би. А також від імені всього колективу хочу висловити величезну подяку всім тим, хто допомагав нам у важку хвилину, а особливо декану економічного факультету Щетиніну Анатолію Івановичу, який особисто проводжав нас в поїздку, а також ректору нашої академії Ченцову Віктору Васильовичу та Гріху Сергію Володимировичу, за необхідну підтримку в реалізації цієї поїздки. Я надіюсь, що це була далеко не остання поїздка нашого колективу, чого щиро бажаю улюбленій „Веселці”!
|
