Два полюси керівництва Академією.
Продовжуючи традицію зустрічей ректора Академії з органами курсантського самоврядування, 3 жовтня о 15.00 у залі Вченої ради Академії зібралися представники курсантського активу, офіційне представництво факультетів, проректор з виховної роботи Гріх С.В. та ректор Академії Ченцов В.В.
Здавалось би звичайна зустріч, яка вже стала традиційною і має на меті пошук шляхів вирішення наших з вами проблем, але чомусь щоразу Віктор Васильович відкриває для себе життя курсантів ніби з нової сторінки.
Відсутність гарячої води у гуртожитку №2( юристи вже мабуть змирилися: в їхньому помешканні про таке благо цивілізації не чули давно, та й навряд чи відчують найближчим часом, адже розроблення проекту дахової котельні заплановано лише на наступний рік, а будівництво - на 2008 при достатній кількості фінансування. Така вже видно наша доля – залежати від видатків Служби, але діватися нікуди – будемо чекати!)...
Прострочені студентські квитки, які вже лише посвічують нашу особистість, щоправда, в минулому часі( до 1 вересня – в Академії винайшли машину часу, чудеса та й годі!), а не виконують свою, головну для нас, функцію – зменшення вартості проїзду, тому й сидять курсанти в Дніпропетровську, не маючи змоги ні те що з’їздити на екскурсію в той же Софіївський парк, а навіть відвідати своїх близьких та рідних...
Спілкування курсантів, які проживають у гуртожитку, з черговою частиною, що здебільшого засновані не на доброзичливості та співпраці, а на взаємних звинуваченнях у неповазі, появі у нетверезому стані та інших непорозуміннях...
Ось неповний перелік наших з вами проблем, що піднімалися на цій зустрічі. Як же було постановлено їх вирішити?
Гаряча вода вже не буде звичним явищем у наших гуртожитках, а лише тимчасовим дивом відповідно до графіку, який скорочується у своїй сукупній тривалості без відповідного дотримання подачі, що пов’язано з об’єктивними причинами водопостачання, ремонтними роботами та взагалі напруженою обстановкою у житлово-комунальному господарстві міста і т.д. Але вирішувати цю проблему необхідно, адже відсутність води за встановленими графіками спричинює втрату великої кількості води при залишених відкритих кранів, які нерідко зриває при різкій зміні тиску. Звісно, це залежить від відношення курсантів, але при взаєморозумінні та досягненні компромісу з даного питання будуть задоволені інтереси обох сторін.
Щодо студентських квитків, то справа загострюється тим, що вони оформлюються у Києві і надсилаються разом з квитками першокурсників, які лише наприкінці вересня здали всі необхідні документи. Сподіваємося, що на момент виходу нашої газети кожен буде мати продовжений студентський квиток, тим паче що передбачається його продовження до закінчення навчання. Так що, можливо, наші поневіряння з цього приводу наприкінці жовтня-на початку листопада закінчаться.
Третя проблема – і риторичне запитання „Бути чи не бути курсантській дружині?”, яка б забезпечувала дотримання порядку у гуртожитках та на славнозвісному парапеті. Так що якщо у вас є свої пропозиції з даного питання, то звертайтеся або до редакції нашої газети, або до органів курсантського самоврядування, які повинні захищати і відстоювати інтереси курсантів.
Хоча чомусь останнім часом наші курсанти вибирають самостійно вирішувати питання навіть, якщо вони стосуються всієї Академії( як перелічені вище). Невже простіше піти безпосередньо до ректора( де ж наше відчуття субординації як майбутніх держслужбовців?!), аніж звернутися до людей, які завжди готові допомогти і діють саме з цією метою?!
Тому виникає справедливе запитання, чи потрібні нам взагалі органи курсантського самоврядування, якщо довіри до них у курсантів в основному немає. Без взаємної поваги, співпраці та розуміння ми з вами ніколи не досягнемо того рівня самоврядування, що діє в більшості західних вузів. Звісно, ми тільки вчимося даній справі в Україні, але і в нас уже є певний досвід. Тож не зовсім приємно, коли на тебе, як на представника курсантського самоврядування, більшість дивиться, як на особу, яка прагне досягти якихось своїх вигод, виділитися перед керівництвом, а не на рівного, який може щось запропонувати, знайти вихід із, здавалось би, безвихідної ситуації.
Отже, на сьогодні у Академії два полюси керівництва – офіційний та самоврядний. Який дієвіший та більш поважний, покаже час. Звісно, старші люди мають більше досвіду та бачать більшу кількість шляхів виходу із складних ситуацій, але хто ж, як не ми, вкаже їм на те, що потребує першочергового вирішення, хто стане зв’язною ланкою між адміністрацією та курсантами. Наше життя - у власних руках!
Пам’ятайте без вашої участі позитивні зрушення у нашому житті будуть відбуватися черепашачими кроками.
Кулик Галина,М04-1
P.S. Якщо Ви все ж вирішили долучитися до благородної справи допомоги нашій Академії, не забувайте, що ваші дії будуть оцінюватися багатьма, а не лише адміністрацією, і зачасту неофіційна оцінка має значно важливіший вплив, аніж неофіційна. Адже думка більшості може перетворитися на лавину непередбачених наслідків. Тож авторитет ОКС залежить від Вас особисто!
|
