Трагедія в Академії

25 листопада 2004 року пішов з життя видатний вчений, талановитий організатор, прекрасна людина, перший ректор Академії митної служби України професор Петро Панфілович Падун.

Він народився 3 квітня 1939 року в селі Тарасівка Межівського району Дніпропетровської області в сільській родині. Пройшов шлях від рядового колгоспника до відомого вченого, професора, заслуженого працівника освіти України.
Державний радник митної служби другого рангу, професор, кандидат технічних наук, П. П. Падун був почесним академіком Академії Вищої школи, членом Російської академії інформатизації освіти.
За сумлінне ставлення до роботи він був відзначений подякою Прези¬дента України, нагрудними знаками "Почесний митник України", "За сумлінну службу в митних органах", "Заслужений працівник освіти України" та нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
П.П. Падун - автор понад 50 науко¬вих праць і 2 винаходів, які здобули визнання та практичне втілення у ракетно-космічній галузі держави.
Науково-педагогічну діяльність П.П.Падун розпочав у 1967 році в Дніпропетровському державному університеті, у якому працював майже 30 років і пройшов шлях від стажера-дослідника до проректора з навчальної роботи.
За час роботи в університеті він зробив значний внесок в організацію і розвиток навчально-методичної та наукової роботи навчального закладу, активно займався науково-дослідною роботою. Академію митної служби України Петро Панфілович Падун очолював з часу її створення у 1997 році.
За його безпосередньої активної участі відбувалося формування цього першого та єдиного вищого навчально¬го закладу митної системи.
Розпочавши роботу практично з нуля, ректор Падун П. П. виявив себе талановитим керівником-організатором, який уміло визначив пріоритетні та перспективні напрямки діяльності. Спільно з Державною митною службою України Академією було розроблено концепцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців-митників, у якій втілено нові підходи до змісту та організації навчального процесу.
Завдяки самовідданій праці ректора та науково-педагогічного колективу Академія митної служби України посідає гідне місце серед вищих навчальних закладів нашої держави.
Глибоко порядна, чесна і доброзич¬лива людина, він користувався глибо¬кою повагою серед курсантів, викла¬дачів, співробітників Академії, а також усього особового складу Державної митної служби України.

На жаль, наш третій курс майже не застав цієї великої людини в академії, але саме існування нашої Альма-матер викликає величезну повагу до Петра Панфіловича, адже створення відбувалося в надзвичайно складних умовах: в одному єдиному корпусі на Рогальова, де ще не закінчився ремонт, потрібно було приймати вступні іспити. Скільки впевненості у власних рішеннях потрібно мати, щоб за неповні три місяці підготувати новий вищий навчальний заклад до відкриття?! Завжди вимогливий до всіх, особливо прискіпливий був до себе.
Криштально чиста та порядна людина – так згадують його всі, хто з ним працював, а ще називають батьком, бо справді став ним і для курсантів, і для викладачів. Петро Панфілович знав кожного особисто, завжди опікувався та переживав за всіх, як за власних дітей.
Курсанти називали його читаючим лектором, бо міг зайти в будь-яку аудиторію і розпочати лекцію без допоміжного матеріалу.
Світла пам’ять про нашого першого ректора передаватиметься від покоління до покоління курсантів разом з історією створення нашого унікального внз. Це проявлятиметься не лише в покладенні квітів до Меморіальної дошки біля центрального входу до академії і проведенні Кубку першого ректора Академії митної служби України Падуна П.П. з міні-футболу, але і в теплих словах, спогадах, прагнення до вищого і кращого, розвиток і становлення академії як престижного внз.
Нехай земля Вам буде пухом, Петро Панфіловичу! А ми намагатимемося не підводити ваших задумів і робити все можливе, аби нами пишалися!
Кулик Галина, М04-1
За даними профспілкового Вісника