Жити легко дуже складно
Інформаційно-аналітичним сектором Курсантської ради економічного факультету була проведена робота по виявленню проблем курсантського життя. Кожна група 1,2,3 курсів отримала лист реєстрації таких проблем із наступною інформацією: «Органи курсантського самоврядування звинувачують у їх недієвості та нездатності вирішувати проблеми, які, здавалося б, стосуються кожного. Проте нам важко самостійно об’єктивно оцінити ваші побажання і пропозиції. Тому ми просимо допомоги. НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ ДО СВОГО ВЛАСНОГО ЖИТТЯ І НАПИШИ ПРО ВСЕ, ЩО ТЕБЕ ТУРБУЄ! Ми прикладемо максимум зусиль для вирішення питань, які входять до нашої компетенції».
Як і очікувалося, письмово та анонімно вираження проблем проходить набагато активніше. Цікаво, що проблеми кожного окремого курсу мають свій почерк, тобто багато в чому переплітаються. В основному було показано невдоволення і лише інколи пропонували й шляхи вирішення. Проблемну масу для зручності згрупуємо за сферами: гуртожиток, навчання, дозвілля та решта (по ділу та по приколу в т.ч.).
Отже, проблема, або навіть ПРОБЛЕМА №1 – це гуртожиток. Про нього найчастіше згадували не злим тихим словом у кожній групі. Якщо розподілити підпроблеми за пріоритетом, то вийде наступна картина.
1) Гаряча вода та душ (найвищий рейтинг). Жаліються через незрозумілий ні для кого графік подачі гарячої води. Верхні поверхи вказують на затяжну її відсутність (хоча й на нижніх в цей час води теж часто немає). З цього року графік роботи душу перенесено з 15:00 на 19:00 і це при тому, що кількість населення «рукавички» суттєво зросла, а кількість працюючих кабінок, як правило, не перевищує 50% від їх загальної кількості. Чому так? Можливо, неякісні розпилювачі, перебої у системі водопостачання або просто варварське ставлення з боку жителів гуртожитку. Отже, така кількість людей фізично не встигає відвідати душ – черги. Як з ними боротися? Моя подруга, наприклад, взагалі туди не ходить – користується сушилкою. Але ж це не вихід. Один з курсантів групи ЕМ04-1 запропонував для зручності користування душем перейняти досвід «транспортників»: душ для дівчат з 15:00 до 20:00, а для хлопців – з 20:00 до 22:00. Наступного дня – навпаки. Звичайно, набагато зручніше, ніж відвідувати душ 2-3 рази на тиждень. Але, знову ж таки, все упирається в графік подачі води. Оптимальний варіант – обладнання душових кабінок у блоці. Знову запитання – де взяти гроші? І тут виникає ще більша кількість запитань, які ми спробуємо вирішити спільними зусиллями Ради та адміністрації АМСУ.
2) Пропуск до гуртожитку та графік відвідування. Для більшості 23:00 – дитячий час. Враховуючи, що ця цифра суттєво впливає на дисципліну і порядок, сходяться майже одностайно на компромісному варіанті - 24:00 (як це було раніше). Навіть курсантів Академії не пропускають раніше 16:00 в гості, а для чужих тут взагалі табу. Дехто захопився і наполягав, щоб пускали всіх, завжди і у будь-якому стані. Що ж, у положенні про гуртожиток є над чим задуматися.
3) Паління. Заборона паління не злякала жодного. Палили, палять і будуть палити. При чому спеціально відведених місць для цього немає. Отже, палять у блоках, на кухнях, в сушилках, просто в коридорі чи кімнаті – скрізь. Я, як людина, що не палить, не звинувачую цих людей, оскільки здійснити свою потребу їм дійсно ніде. Одна з пропозицій – організувати для цього спеціальні приміщення, відкрити балкони з решітками. Ще один привід замислитися.
4) Незадоволення з приводу роботи охорони. У цьому випадку конкретних випадків не вказано, проте такі незадоволені зустрічаються майже у кожній групі. Задумайтесь, можливо причина не в працівниках служби, а в самому розпорядку гуртожитку. А хлопці просто виконують свою роботу.
5) Блок «інше». Відсутні кімнати для відпочинку. Побутові проблеми: заміна дверей, стільців, розеток, скла, бруд у блоках і жахливий стан туалетів на деяких поверхах (цікаво, хто ж це так усе повимазував, як не самі мешканці блоку). Неконтрольований шум та галас в т.ч. після 23:00. 2-й та 4-й поверхи вказують на відсутність кімнат для сушіння одягу, а також наявність лише однієї кухонної плити на кухні. Крім того, дівчата хотіли б мати у своєму розпорядженні «духовку». Перший курс засмучений перенаселенням і… тарганами (старші жителі мабуть вже звикли до маленьких друзів, а якщо серйозно, то порадив би за власні кошти купити в кожну кімнату блока приманки для тарганів, оскільки проблема вирішиться тільки спільними зусиллями). Інша проблема – зробили ремонт у кімнаті, провели глобальну сітку, прижилися, а їх взяли і переселили… Далі – ліфт. Часті поломки – це, скоріше за все, справа техніки, але будівля сама по собі вимагає функціонування двох ліфтів і площадок для сходів. Про заміну білизни теж не мовчать. Хоча, як на мене, міняли її завжди вчасно і регулярно (раз на 2 тижні). Лише нещодавно внаслідок, здається, річної інвентаризації відбулася певна заминка. Заміна опалення зупинилася. Скінчилися гроші? А чи не буде актуальним тут прислів’я: «не знаючи броду, не лізь у воду»?.. Не завадили б спортивний зал / танцпол у підвалі, тенісний стіл, полагоджене піаніно і т.д. і т.п. Один курсант скаржиться на скупу покоївку, яка «маючи 3 дошки для прасування, не хоче позичити їх курсантам». І все це було б дійсно смішно, якби не так сумно…
Навчання. Тут за рейтингом лідирує питання видачі і заміни форменого одягу («хоча б краватку чи шкарпетки!!!»). Студенти-контрактники вже сплатили кошти за свої мундири і чекають, чекають, чекають. При цьому вони образилися на нашу газету, яка у одному з номерів назвала їх папугами. Прийміть, будь-ласка, наші вибачення: ми ж не знали. Актуально також носіння дівчатами формених брюк. До речі, в митних органах це вже практикується (у певних умовах). Групи, котрі навчаються у другу зміну, мають одну велику проблему. Вгадайте з трьох разів яку і спробуйте поставити себе на їхнє місце: вони не мають змоги брати участі у більшості різноманітних заходів, у буфеті та їдальні вже давно скінчилися булочки тощо. Ситуація складна, нічого не скажеш. Групи менеджменту 1-го курсу турбує питання перездачі модулів (не дозволяють перездачі), а також те, що консультації викладачів проводяться в основному по понеділках, а не протягом усього тижня. Група ЕФ05-1 виявила оригінальність. По-перше, їм вже зараз (на 2-му курсі) не вистачає практики на митниці, а по-друге, вони не розуміють, навіщо вивчати дисципліни, які не знадобляться і через які найбільше страждають. А хто знає напевно, що знадобиться? Важлива проблема, яка лякає при походах до читального залу, - відсутність там ксероксу. Але вона, проста на перший погляд, має декілька підводно-юридичних каменів. Одна дівчинка, судячи з почерку, бажає отримати «5» по політекономії, але не знає як. А ти не пробувала що-небудь почитати, вивчити? А іншого хлопчика дратують «довгі пари і злі вчителі». Вчителі, не будьте такими злими!
Дозвілля. Присутня одноголосність – бракує культурно-масових заходів (дискотек, концертів, КВН, конкурсів, екскурсій). А це, любі друзі, залежить основним чином від нас з вами, а не від людей у погонах із зірками. Вам і карти в руки. Дискотеку, звісно, можна було б взяти під контроль Ради, але, на жаль, є негативний досвід проведення подібних заходів у минулому. Тому керівництво без особливого ентузіазму йде на це. До дозвілля віднесу і незручний графік роботи їдальні, який хотілося б подовжити з 15:00 хоча б до 16:00. Спортсмени і ті, хто себе такими вважає, хотіли б, щоб спортивний майданчик освітлювався ввечері, був обладнаний баскетбольними кільцями, відповідним покриттям для футболу. Із великим інтересом аналізував проблеми своїх колег, знайомих, друзів. Іноді дивувався, іноді сміявся. Насмішили фінансисти 3-го курсу проблемами «латентного обмеження світобачення курсантів, які знаходяться в гомеостазі; землю – селянам, заводи робітникам, їжу - курсантам» (сусідів по блоку впізнати було не важко). Зустрічалися й принципово різні полюси побажань: одні прохають відкрити балкон для курців, інші – закрити через холод. Що робити в такому разі? – Шукати компроміс.
Я вважаю, цю статтю буде цікаво почитати керівництву Академії і гадаю, що воно може звинуватити мене в описовості, а аж ніяк не дієвості. Можу захиститися тим, що я (певною мірою) журналіст і моє завдання зрозуміле – писати. Але з іншого боку, як член Ради, мушу діяти відповідно. А тому ця стаття стала основою звіту інформаційно-аналітичного сектору перед іншими секторами і одночасно полігоном нових ідей, пропозицій та дій. То ж давайте покажемо тим, хто був здивований існуванням такого органу як Курсантська рада економічного факультету і вважає, що «все робиться так, як потрібно Комусь», на що ми здатні.
P. S. Опитування курсантів 4, 5 курсів буде проведено пізніше. Подібні опитування повинні стати достовірним і регулярним методом взаємодії системи курсант-органи самоврядування.
Чекмез Віталій
Керівник інформаційно-аналітичного сектору
Курсантської ради економічного факультету
|
