Уроки етикету
Кожна людина хоча б раз у житті чула слово „етикет” або словосполучення „етична поведінка”. А чи дійсно ми знаємо про етикет досить, щоб вважати себе інтелігентними, ввічливими і добре вихованими людьми? Перевіримо?
У більшості людей Англія і Франція, а особливо Франція, асоціюються з модою, красою, витонченістю, мистецтвами, поезією... Але, на жаль, жодна з них не є батьківщиною етикету. Грубість звичаїв, невігластво, поклоніння грубій силі в XV столітті панують в обох країнах. І лише Італія того часу становить виключення.
Ушляхетнення італійського суспільства починається у XIV столітті. Високий рівень освіти, багатства та вміння прикрашати своє життя стають характерною рисою цієї країни. В той же час Англія, щойно закінчивши одну війну, розпочинає іншу, залишаючись до середини XVI століття країною варварів. Франція теж не відрізнялася вишуканістю. Спустошена і поневолена англійцями, країна потопала в безкультур’ї і темноті. Французи не визнавали ніяких заслуг, окрім воїнських, не поважали науки і, навіть, гидували ними, а вчених сприймали за убогих.
Отже, в той час, коли Європа задихалася від міжусобиць і феодальні порядки були сповнені сили, Італія стає країною нової культури. Саме вона заслуговує називатися батьківщиною етикету.
Слово „етикет” французького походження і означає манеру поведінки .
Сучасний етикет отримав у спадщину звичаї майже всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своїй ці правила є загальними, оскільки їх дотримуються представники різних соціально-політичних систем, віросповідань та націй. Народи кожної країни вносять в етикет свої поправки і доповнення, обумовлені специфікою її історичної будови, національними традиціями та звичаями. Розрізняють декілька видів етикету. Але про це наступного разу.
Уроки етикету
Існує декілька видів етикету, основними ж являються:
- придворний етикет – суворо регламентований порядок і форми обходження, встановлені при дворах монархів;
- дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів та офіційних осіб на різноманітних дипломатичних прийомах, раутах, візитах, переговорах;
- військовий етикет – кодекс загальноприйнятих в армії правил, норм та манер поведінки військових у всіх сферах їх діяльності;
- загальногромадянський етикет – сукупність правил, традицій та умовностей, яких притримуються громадяни під час спілкування один з одним.
Більшість правил дипломатичного, військового та загальногромадянського етикету дещо подібні між собою. Різниця між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатичними особами надається велике значення, оскільки відхилення від них або порушення цих правил може спричинити збитки престижу країни або її офіційним представникам і призвести до ускладнень у взаємовідносинах держав.
По мірі того як змінються умови життя, зростає освіта та культура, одні правила приходять на зміну іншим. Речі, які раніше вважалися непристойними, стають загальноприйнятими , і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними: дотримання їх залежить від місця, часу та обставин. Поведінка, недопустима в одному місці і при одних обставинах, може бути доречною в іншому місці та за інших умов. Отже, наступного разу ми з вами поговоримо про умовність норм моралі.
Уроки етикету
Норми етикету, на відміну від норм моралі, являються умовними. Вони носять характер неписаної угоди про те, що в поведінці людей є загальноприйнятим, а що – ні. Кожна культурна людина повинна не лише знати основні норми етикету, але й розуміти необхідність визначених правил та взаємовідносин. Манери в більшості випадків відображають внутрішню культуру людини, її моральність та інтелектуальний розвиток. Вміння правильно поводити себе у суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює хороші, стійкі взаємовідносини.
Слід відмітити, що тактична і вихована людина поводить себе відповідно до норм етикету не лише на офіційних церемоніях, а й вдома. Справжні ввічливість, в основі якої лежить доброзичливість, обумовлюється тактом, відчуттям міри, що підказує , що можна і чого не можна робити в тих, чи інших обставинах. Така людина ніколи не порушить громадський порядок, ані словом, ані вчинком не образить іншу людину, не принизить її достоїнства.
На жаль, ще зустрічаються люди з подвійним стандартом поведінки: один – на людях, інший – вдома.
На роботі, зі знайомими та друзями вони ввічливі, а вдома – не церемоняться, грубі та нетактовні. Така поведінка говорить про невисоку культуру людини та погане виховання.
Сучасний етикет регламентує поведінку людей вдома, на роботі, в громадських місцях та на вулиці, в гостях та на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.
Тобто етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моралі, виробленої на протязі багатьох віків життя всіма народами у відповідності з їх уявленнями про добро, справедливість, людяність – в області моральної культури та про красу, порядок, благоустрій – в області матеріальної культури.
Тому наша наступна зустріч буде присвячена хорошим манерам.
| 
