Ви вже побачили великий плакат з оголошенням біля центрального входу в Академію про те, що проводиться набір учасників на «Травневий бал ІІ» («Танці з викладачами ІІ»). Ви прочитали, повернулися і пішли далі. За день Вам ще декілька разів потрапляли на очі аналогічного змісту оголошення в коридорах АМСУ і в гуртожитку. Якщо Ви викладач, то, скоріше всього, до Вас уже зайшли на кафедру представники курсантської ради і запропонували прийняти участь в проекті. Але Ви подумали і вирішили, що воно Вам не потрібно / не входить до сфери Ваших інтересів / у Вас на це немає часу / Ви ніколи таким не займалися / Ви боїтесь виступати перед публікою / у Вас немає партнера / Ви просто не знали, що в Академії таке відбувається (вибрати свій варіант). Якщо все було саме так, то прочитайте розмову із безпосередніми учасниками минулорічного проекту і все-таки задумайтесь: «А чому б і ні? Що я втрачу, якщо спробую?». Тільки думайте недовго, а то деякі пари вже на всю потужність включили свої двигуни і ринули в світ ТАНЦЮ.
Шуненко Катерина (гр. М06-2), один із тренерів учасників проекту «Травневий бал». Головне завдання – постановка танцю, підготовка пар до виступу.
- Чи займалася ти такого роду проектами до цього?
- Ні, до цього займалася танцями тільки для себе і в своє задоволення. Школу танців у м. Дніпродзержинську відвідувала з п’яти років, приймала участь в змаганнях. В Академії ж розпочалося все з того, що виникла ініціатива зібратися і знайти людей, які виявлять бажання займатися танцями.
- В минулорічному проекті перемогла пара, що займалася за індивідуальною програмою, без допомоги тренерів – Каллен Юлія і Вержиковський Олексій. Як ти вважаєш, за рахунок чого ця пара змогла за декілька хвилин завоювати симпатії залу?
- Вони перемогли за рахунок емоційності, пристрасті в їх танго. Це міг бути будь-який інший танець, головне – те, як вони його подали. Юлія і Олексій мали свою гостро виявлену харизму, яка виділяла їх більше, аніж інші пари. Вони були дуже впевнені в своїх силах, хоча це було притаманно і решті учасникам. Якби я могла, то проголосувала б за всіх одночасно, тому що учасники дуже відповідально підійшли до підготовки – з великою зацікавленістю і працелюбністю.
- У тебе ще є час відбити бажання від участі в проекті нових учасників, і зараз ти можеш це зробити.
- Якщо людина чогось дуже хоче, то вона ставить перед собою мету і йде до кінця. Не дивлячись на чиєсь бажання переконати або відговорити, вона домагається результату.
- Скажи, які невдачі чекають на кожного, хто вирішить взяти на себе відповідальність прийняти участь в «Травневому балі ІІ»?
- Хоча тренери допоможуть з постановкою танців, але люди насамперед повинні налаштуватися на самостійну роботу. Які невдачі? Травматизм, але він мінімальний. Можливо, не всі знають, як вести себе на сцені перед великою аудиторією, і бояться цього. Ми, тренери, постараємося допомогти найбільш сором’язливим і скромним. Природно, що страх перед виступом з’являється у тих, хто ніколи не займався танцями. Але хвилюватися не потрібно. Під час концерту, в принципі, всі були на одному, хорошому рівні. А взагалі, найголовніше в цьому проекті – не професіоналізм його учасників, а сама ідея участі, сміливість, бажання внести щось нове в своє життя.
Чого очікуєш від «Танців з викладачами ІІ»? Твої побажання.
Буде ще один яскравий і незабутній день в моєму житті. Взагалі, отримую задоволення від самого процесу підготовки, від того, чим займаюся.
Розкажи, як тебе знайти і приєднатися до команди учасників проекту.
Звертатися можна в будь-який день тижня, кімната №407 економічного гуртожитку. Щовівторка і четверга з 16.00 до 18.00 – в актовій залі. Всі організаційні питання обговоримо на місці.
Каллен Юлія (викладач кафедри іноземних мов) і Вержиковський Олексій (курсант групи М05-1) – переможці «Танців з викладачами»
Розкажіть про свою підготовку до минулорічного проекту. З чого усе розпочалося?
К: Переглянувши «Танці з зірками» по телебаченню, Олексій запропонував провести те ж саме в Академії. Тонко натякнув, що мені не завадило б прийняти участь. До цього у нас з Олексієм вже був досвід роботи в парі (бал-маскарад економічного факультету). Постановкою танцю займався Олексій …
В: … а всі ефектні елементи / підтримки – Юля Владиславівна. Костюми – також за нею. Займалися один раз на тиждень по 1,5 – 2 год в коридорі 4-го поверху, біля наукового відділу. Чесно кажучи, не чекав такої працелюбності від викладача. Тим не менш, знаходили час і для спілкування.
К.: Коли показали танець Каті Шуненко (тренер проекту), вона була здивована. Безумовно, потім ми попросили скорегувати деякі елементи.
Чи мирною була ваша співпраця під час підготовки до проекту? Кому у цьому тандемі була відведена головна роль, хто залишав за собою останнє слово?
В: Лаялися, билися, кусалися, цілувалися, обнімалися – як у португальському серіалі!
К: Але в стані легкої закоханості! Олексій відразу ж сказав: «Ви викладач в аудиторії, а в танці ми партнери. І цим все сказано».
Коли ви усвідомили, що підкорили зал, завоювали симпатії глядачів і стали реально претендувати на звання кращої танцювальної пари «Травневого балу»?
К: Виступати першими – дуже хвилююча і відповідальна справа. Головна проблема, на яку звернула увагу під час генеральної репетиції Катя, - було видно моє хвилювання. Але коли ми вийшли на сцену і я побачила всміхнене обличчя Віктора Васильовича Ченцова, то зрозуміла, що все ОК.
Статус переможців особливо відчула тоді, коли заходила в аудиторії на заняття до кожної зі своїх груп, і всі до єдиної ще впродовж 3 тижнів зустрічали мене зі словами: «Ми горді, що наш викладач так танцює».
В: До мене все дійшло наступного дня, коли дівчина в коридорі мене наздогнала, запитала: «Це ти вчора виграв бал? Тобі краще в тому костюмі».
К: Після виступу мені подарували таку кількість квітів, що я відчула себе успішно дебютуючою актрисою у відомому театрі. Дякую за це публіці. Коли прийшла додому з величезними букетами квітів, мама сказала: «Треба було тебе в дитинстві віддавати на танці, а не на музику».
Чого ви очікували від Танців? Чи вдалося цього досягнути?
К: В принципі, великих очікувань не було. Просто хотіла красиво виступити і зробити це якнайкраще.
В: А я хотів довести усім, що співпраця викладачів і курсантів – реальність.
Відкриваю читачам секрет, що ведучими нового проекту і авторами сценарію будете саме ви. Чи обдумували вже принципові моменти сценарію? Чи буде збережена атмосфера минулорічного балу (сценарій Лук’янчук / Пушміної)?
К: Атмосфера піднесення, очікування незвичайного, святкового і красивого, безумовно, збережеться. Деякі моменти вже продумали, все інше побачите.
В: Хочемо зберегти інтригу, тому козирі не відкриваємо. Поговоримо про це в травні.
Ваш прогноз на найкращу танцювальну пару проекту «Травневий бал ІІ». За рахунок яких якостей ця пара зможе здобути перемогу?
К: Найголовніше – впевненість у тому, що ти робиш. Думаю, постановки танців будуть не гіршими, ніж минулорічні, тому що в майбутніх учасників уже є досвід і приклад проведення першого балу.
В: Особисто мені хочеться, щоб цього року перемогла пара, в якій викладач – мужчина. Суто із чоловічої солідарності. Але головне – повинен перемогти Танець.
Чому варто прийняти участь у «Танцях з викладачами ІІ»?
К: Перше: продемонструвати, що викладач – така ж людина, як і всі решта людей на землі. Друге: створити свято душі. Третє: це є одна із сходинок нашого особистісного розвитку.
В: Показати всім, що танець – це інший, багатий, неповторний світ. Існує не тільки вербальна мова, але і мова танців. Врешті-решт, як можна упустити можливість побути ледь не другою половинкою викладача на цілих два місяці?
К: А найголовніше – після Балу у нас утворилася дуже хороша танцювальна компанія в викладачів і студентів. Ми цікаво і весело проводили час на пікніках, на прогулянках, в кіно, що дозволило поглянути один на одного з іншої сторони. Саме заради такої чудесної компанії і таких моментів варто прийняти участь в Танцях.
|
