Новий етап або дещо про життя після Академії
Відлунали останні акорди святкових пісень у виконані гурту “Меркурій”, останні слова привітань різноманітних гостей, і спортивний майданчик Академії якось раптово спорожнів - спорожнів до вересня, коли йому доведеться зустрічати нове молоде покоління майбутніх митників із поважною літерою “К” на погонах.
Але це буде потім, а сьогодні ті, кому п’ять років тому урочисто вручали студентські квитки, приміряли новенькі погони із “зірочками”, отримані напередодні. Важко однозначно сказати, яких відчуттів було більше: радісних (адже нарешті можна забути про щоденні лекції та семінари) чи сумних (все-таки починається справжнє доросле життя, яке вимагає набагато більше відповідальності). Вже через місяць, у серпні, більшість із випускників приступили до роботи на митницях. На тих, куди вони були направлені за результатами спочатку попереднього (у грудні), а потім і остаточного (у червні) розподілів.
Розподіл випускників 2005 року був надзвичайно важким. Через реорганізацію системи митних органів, що припала якраз на червень-липень і супроводжувалась значним скороченням штатної чисельності особового складу митних органів, виникли певні труднощі із направленням випускників на митниці, навіть на ті, які видавали їм направлення. Як завжди, гостро стояла проблема із тими, хто був направлений Дніпровською регіональною митницею. Але впродовж трьох днів, протягом яких відбувався розподіл, було максимально враховано побажання майже всіх випускників і досягнуто компромісних рішень щодо їх майбутнього працевлаштування.
На жаль, на деяких митницях поява випускників із провідного вузу по підготовці кадрів для митної системи стала “несподіванкою”, хоча вони всі отримали результати розподілу і мали забезпечити наявність робочих місць. Так, на одній із митниць, колишній курсант Академії, що п’ять років вивчав усілякі економічні “примудрості”, був призначений інспектором… юридичного відділу (Ось і відповідь на питання, навіщо економістам, транспортникам, менеджерам та “комп’ютерщикам” стільки правових дисциплін)!
Що ж стосується вражень від перших тижнів роботи, то слід зазначити, що вони дещо знайомі курсантам старших курсів. Звичайна виробнича практика! Спочатку знайомство з колективом, нормативною документацією, а потім із роботою відділу - шляхом роботи з архівом. Головне ж в усьому цьому - змінити своє сприйняття, усвідомити свою відповідальність – те, що ти вже є частиною колективу, а не звичайний “практикант” на 3-4 тижні.
З іншого боку, досить важливу роль відіграє і ставлення колективу до новоприбулого. Природньо, що спочатку воно насторожливе. І в який бік це ставлення зміниться, залежить від нього самого. Як він себе проявить не лише з професійної точки зору, але й із звичайної людської. Чи зможе довести свою потрібність, важливість, значимість. Цього не навчить жоден вуз, цього може навчити лише життя!
Альміз В.,
інспектор відділу контролю за переміщенням товарів
Вінницької митниці